Українські екоактивісти перейшли в наступ




Видання "Фокус" (http://focus.in.ua) спостерігало, як вони шипують дерева, ламають огорожі на будівництвах та захоплюють спецтехніку.
Наприкінці липня в Ялті затримали третього по рахунку замовника вбивства 59-річного київського еколога Олексія Гончарова, що боровся з незаконним намиванням піску на Жуковому острові (на Дніпрі, у м.Києві). Після трагічного випадку екологічні месники перейшли до відкритого опору – багато хто вважає, що жанр звернень та скарг у всілякі інстанції себе вичерпав.

Лицарі цвяхи й лопати

Київський экоактивист Євген рятує дерева від вирубки за допомогою важкого молотка і 10-сантиметрових цвяхів. Після того, як цвях під кутом заходить в стовбур, його капелюшок відкушує кусачками, щоб не можна було витягнути. Коли почнуть пиляти, бензопила напевно зламається, а дереву від цвяхів шкоди немає. Знаків про те, що дерево зашиповано, Євгеній не залишає. Хоча, згідно написаних правил, треба попереджати, що відповідальність за можливе псування техніки та здоров'я лісоруба лежить на ньому самому.
Володимиру Борейко, директорові Київського еколого-культурного центру, за останній час стало відомо про півсотню нових випадків шипования по всій Україні. Тільки у столиці цій процедурі піддалися десятки парків та ділянок лісу. Наприклад, вдалося врятувати дерева у Гідропарку, а ось 90 дубів у сквері ім. Стуса зрізали разом із цвяхами.
Головне завдання активістів цього руху – привернути увагу до екологічних проблем. Чим скандальніше акція, чим більший від неї збиток, тим більш охоче про це говорять. При цьому самі організатори подібних акцій прагнуть уникати публічності. «Екотаж має бути анонімним, навряд чи хтось відкрито признається, що перекопує дороги у заповідниках або ламає огорожі на будівництвах. Ніхто на цьому не піарится», – говорить Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру. Найпопулярнішими формами екотажу в Україні він називає шипування дерев, знищення знаряддя бракон’єрства, та боротьбу з незаконною забудовою.

Типовий приклад екотажу по-українськи: жителі Одеської області прокопували канал на дамбі, яка відокремила лиман Сасик від Чорного моря і привела до деградації регіону. Явище це стає все більш масовим: як стверджують на блозі derybanu.net, тільки у столиці зараз біля півсотні будівництв, на яких час від часу проходять акти екотажу. Участь у них залишається без наслідків не для всіх. У серпні у Києві судитимуть Андрія і Сергія Мовчанових, яких звинувачують у здійсненні групового хуліганства. Протестуючи проти забудови парку на вулиці Уманської, брати демонтували огорожу. «З мотивів явної неповаги до суспільства, з метою показати презирство до духовних цінностей громадян», – було записано в міліцейському протоколі. І хоча Мовчанових підтримала омбудсмен Ніна Карпачова, а міська прокуратура визнала виділення парка під забудову незаконним, братам загрожує до 5 років в'язниці.

Захопленням по снаряду

Після вбивства Олексія Гончарова 26 травня тактика екоактивістів стала радикальнішою. За останній час відбулися два захоплення земснарядів, що добували пісок на Жуковому та Великому островах (м.Київ). Слідом за активістами в масках на снаряди заходять журналісти. Акції дістали резонанс, за фактом незаконного гідронамивання збуджені кримінальні справи. Але, не дивлячись на це, видобування піску продовжується, а екотажники говорять, що захопленням двох снарядів вони не обмежуться.
Цікаво, що у керівництва заводу залізобетонних конструкцій ім. Ковальської, чий снаряд стояв на о.Великому, претензій до загарбників немає. «Ми не зазнали ніяких збитків, оскільки наш снаряд на той момент не працював. Активісти виразили цивільну позицію, але не зрозуміло, чому саме на наший техніці», – дивується заступник директора заводу по комерційній роботі Сергій Пилипенко. Він наполягає на тому, що завод працює законно, на підтвердження чого показує постанову суду та спеціальний дозвіл Міністерства з охорони навколишнього середовища.

Два роки тому Київрада зменшила межі заповідника «Жуків острів» у дев'ять разів. Це дало зелене світло землевідведенням та гідронамиванням. Пісочний бізнес сьогодні процвітає: тонна піску коштує до 70 гривень, а земснаряд намиває близько 150 тон на годину. Державна екологічна інспекція Києва стверджує, що в результаті діяльності одного заводу ЗБК ім. Ковальської були зруйновані береги Дніпра з боку острова Великого. Скоро острів може й зовсім зникнути.

Коріння і плоди

Радикально налаштовані активісти за кордоном час від часу підпалюють устаткування, лабораторії, офіси і інші об'єкти, за що і були названі ФБР екотерористами. В Україні до підпалів справа поки не доходила: наші екотажники наполягають на тому, що закон поважають. До цих пір терпимо до екотажникив і закон. На питання журналу «Фокус» про те, що може загрожувати за екотаж, керівник «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков запевнив: «Такого поняття, як «екологічний саботаж», немає ні в законодавстві України, ні у Кримінальному кодексі. Та і чи правопорушення це – перешкода незаконній діяльності?»

Проте, бувають ситуації, коли утриматись в рамках закону активістам екологічного саботажу не просто. «Іноді легальні методи не працюють або взагалі коштують життя, як у випадку з Гончаровим. Тому, на шокуючу корупцію і насильство буде така ж шокуюча відповідь, – говорить Ігор Луценко з суспільної організації «Збережи старий Київ». – Не секрет, що в Україні є непублічні групи людей, що готові до радикальних дій. Активісти екотажу застосовують помірну тактику, уберігаючи суспільство від кровопролиття».
Знімаючи маску, захисник дерев і загарбник земснарядів Євген, признається: «Поки всі сидять і чекають, а злі активісти стають все радикальнішими, результату не буде. Потрібно зрозуміти, що навести порядок на території може тільки той, хто там живе».

Що таке екотаж

Екологічний саботаж виник у 70–80-х роках минулого століття в США. Одним з перших цей рух описав Едвард Еббі в романі «Банда гайкового ключа». У числі радикальних організацій, які займаються екотажом, Фронт звільнення Землі (ELF), Фронт звільнення тварин (ALF), рух Earth First. Серед поширених форм екотажу – шипування дерев, руйнування доріг, закупорювання стічних труб будівельною пінкою, знищення геодезичної розмітки, ліній електропередач, знаряддя бракон’єрського полювання на тварин, огорож, дамб і т.ін.

Ганна Карашівська, журнал «Фокус»



Обновлен 22 мар 2012. Создан 18 авг 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Погода в Києві Курс євро Курс долара free counters